Дивний час і незвичне сторіччя
Тихо плине німа віртуальність
Зафарбує пожовклі обличчя-
Із людей витягає реальність.
В інтернеті готують сніданок
На обід у онлайн-ресторани
Тут і сплять, зустрічають світанок
І будують невидимі храми.
Мегабайтами сповнять свідомість-
Розірве інформація мізки
Не зустрінуться в часі натомість
Пусті душі, розбиті на тріски.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264257
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2011
автор: Oxana13