Були часи,була сила,
Всі славу шукали,
Ходили вовки лісами,
Вовки, не шакали!
Шляхи собі обирали,
Світом мандрували,
Не зважали на біду,
Проти зла повстали!
Показали свою лють,
Подражнили долю!
А біда не за горами,
Тай не стало волі.
Лиш заплаче вовченя,
Бо ж за нього бились,
Та дарма,ніхто не чує,
Самі пси лишились…
Один в одного кусок
З пащі виривають,
А як гряне в небі грім –
Очі опускають.
Опускають і бояться,
Бо кожної ночі,
Їм в жахіттях очі сняться ,
Вовків люті очі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264189
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 09.06.2011
автор: Сергій Скальд