(Пам'яті брата,що трагічно загинув на 27-му році життя присвячується)
Кує зозуленька,над Церемом кує.
Односельчанам супокою не дає.
Літа із радості й журби несуть рої...
Та не твої.
От знову сонце над Тернівкою встає.
І до обійстя твого промінь дістає,
Золотить посмішкою далі голубі-
Та не тобі.
Вже й тепле літечко розмаєм зацвіло,
Скропило дощиком, до тебе забрело.
А у зіницях кам'яних твоїх-зима...
Тебе нема.
Наш любий братику,знов завітали ми
До врат твоєї потойбічної тюрми.
Твоя зозуленька в живих серцях кує.
Ти, рідний,- є!
(Церем-ріка в Новоград-Волинському р-ні
Тернівка-моє рідне село.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263767
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.06.2011
автор: Терен