Він в останнє її обіймає
Пригортає у свОїх руках
І до лісу коня направляє
Бо завівся загарбник в краях
Ти згадай як гуляли до рАння
Як він клявся в коханні тобі
Він пішов, щоб зазнати страждання
Поховають у рідній землі
Він з'єднався з братами із лісу
Давши клятву на вірність народу
Захищали діди з покон віку
Ту, що рідну, додому дорогу
Дійшла черга тепер і до нього
Стати в лави повстанців країни
Щоб не бУло ярма в нас чужого
І раділи життю всі родини
Він додому уже не вернеться
Він загинув від куль ворогів
Страшне лихо іще вам озветься
У видіннях того кого вбив
На порозі дитина сидить
Чогось батька із лісу немає
Дорослішати хлопець спішить
Бо країна повстанця чекає
Набираються в лави вони
Скільки можно терпіти насилля?
Україні потрібні лиш ми
Ті, хто здатен іще на зусиля
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263747
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 07.06.2011
автор: Андрій Марний