Дивак червонолобий у сірому картузі
За обрій поспішає на ночівку,
Перлинами лягають сріблясті роси в лузі
І вечір дню розв'язує шнурівки.
Немов дитя мале його вкладає спати:
Під купол зорепадний, під загадковий дах.
І день, набігавшись, лягає спочивати
Із променем останнім на устах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263708
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.06.2011
автор: Терен