Лиш вітром я повію

Тобі  відкрила  душу
І  знаєш,  не  жалію,
Та  шкода,  що  до  Тебе
Лиш  вітром  я  повію.
Понад  горами  сміло
Через  річки,  рівнини
Мої  слова  летіли
В  зелені  полонини.
До  Тебе  так  далеко,
Та  серце  дуже  близько.
І  нам  обом  нелегко.
Ти  –  високо,  я  –  низько.
Тебе  я  не  забуду,
Слова  я  подарую.
Та  знай,  як  поряд  буду,
Тебе  я  розчарую.
Тому  що  завжди  будем
На  відстані  з  тобою,
Як  літо  і  зима,
Як  осінь  із  весною.
Тобі  відкрила  душу,
Та  знаєш,  не  жалію.
Та  шкода,  що  до  Тебе
Лиш  вітром  я  повію.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262578
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 31.05.2011
автор: Olya Savchuk