Хто його знає, хто б він не був.
Невідомий... В чорнім плащу.
Звідки він приїхав, я його не знаю.
Йому нікуди піти ніде випить чаю.
Довгою дорогою пішов він туди.
Там де вітер, друг назавжди.
Його мокрі сльози пливли в небесах
Там зігріло їх сонце у своїх руках.
Хмари з водою падали тут.
В цих краях, де тіні живуть.
Світом небесним відкрив ці шляхи.
Та залишив на небі день і вічні сни.
Місяць над містом сів у вікна.
І розбудить ніч пустота.
Тіло покинутих він рахував.
Тут зіграв свої ролі душі їм віддав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262436
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2011
автор: Максим Жембровський