Я йду до Тебе.
Навмання.
Блукаючи старим Подолом.
Зайду під арку. Іздаля
Дзвенить трамвай на Контрактовій.
А тут лишилось два стільця
З давно спочилого трамваю...
Вони живуть своїм життям.
Вони, мабу́ть, нас пам'ятають.
Я йду до Тебе.
Навпрямки.
І перестрибуючи плити.
Залиті сонцем Теремки
Висвітлюють каштани й липи.
Я йду до Тебе.
Навдогад.
З метро прямую через площу.
На Либідській змінивсь уклад.
А я все йду, немов на прощу.
Я йду до Тебе.
Назавжди́.
Я йду до Тебе.
Ненароком.
У місті, де щаслива тим,
Що Руставелі дружить з Горьким,
У місті, де живеш і Ти...
Щоб я могла до Тебе йти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262207
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2011
автор: Ольга Медуниця