Земля із моря крається рости!
Щоб - на повітря! Вище!В стратосфери!
Нам чути з надр загули тріскоти -
Ліфти майструють з лави гайкове́рти.
То там, там, в змаганнях Еверест
Не раз, не два був «зроблений» вулканами.
Давив з гарячих надр нестерпний прес,
Торохкотав бажання-барабанами.
І невдоволеннями-жа́рами стріляв.
Плювався нутрощами стравлених істерик.
Гудів, не слухався людського патруля -
Так, насміхався над пожежником-сапером.
Як хтось уверх, то зразу, хтось – униз,
До Атлантид потоплених, програвших.
До героїчних вулканічних рис
Ми інколи звертаємось уважно...
15.11.2010 - 23.05.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261358
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.05.2011
автор: Юхниця Євген