Він вернеться та буде вже пізно,
Він вернеться, де б він не був
Він вернеться, бо доля ж то грізна,
Він вернеться, бо він не забув.
А я загляну тобі в очі,
У ту безодню їх блакить,
Прошепочу: "Не повернуться ночі,
Повір,я знаю де болить."
Та й сльози ріки наповняли,
Той сум затьмарював зірки.
О ті ведіння як стояли
На розі дому я і ти.
Та час іде,лишаючи позаду
Кохання наше і слова,
Які мов гроно винограду,
Солодкі як твої уста.
Давай залишим все як є,
Без коректур і без поправки,
Хай доля нас хоч раз зведе,
Хай Бог пробачить наші сварки.
А ми живі,нам треба жити,
Боротися за то добро,
Себе не можна хоронити,
Бо молоде іще чоло.
Вже згодом доля там напише
Усе, що було і що є.
Нехай для мене там залишить
Всього лишень ім"я моє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260772
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2011
автор: Lilov