Коли думками все спустошено до тла,
Чи варто почуттів шукати так невпинно?
Чи варто на вівтар кидати почуття,
Чи слід відкинути навік невинність?
Коли не відчуває більше болю
Ні серце, ні душа, ні розум…
Чи варто лезом різати по тілу,
Щоб знов життя відчути спогад?
Спустошено Тебе? Тебе нема?
А як інакше може бути? Любий!
Коли поміж людей Тобі тюрма!
Коли їх німота Тебе погубить!
Ти бачиш кров червону? Чорну ртуть?
Ти бачиш погляд випитий до краплі….
Невже, коли спустошено до тла
Тебе…Ти підеш в темну ніч…. назавжди…?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260724
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2011
автор: Mariana