Ай, літо-літо!)

Запара?  Час?  Яка?  Яка  там  вже  запара!
Он  -  видно  літо,  тепло  вже,  і  ліньки.
І  хтось  по  серцю  так  спрямовано  цвірінька,
І  з  прохолодністю  ми...  до  гучних  базарів...

Ай  літо-літо!  Чом,  ну  чом  так  довго
Ти  нас  лишало    в  тьмах  полону    хутряного?)))
Без  вітамінів  «Д»  здоровкаюсь  нечутно!
І  ще  самотніється  там,  де  завжди  людно...

До  турника  тепер  я  лину,  й  в  перукарню!
Заходжу  втричі  зачастіше  у  кав,ярні!
Життя...воно...коли  так  хочеться,  ну  всьо́го!
І  зависокого,  щасливого,  й  смішного!!!

           19.05.2011г.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260494
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2011
автор: Юхниця Євген