Таратут, або Вовин сон

***
Де  лужок  крилом  зеленим
Землю-матінку  прикрив,
Проживав  чаклун  скажений,
Комашиний  люд  морив.

Наповзав,  немов  хмареча,
Ставив  пастки  там  і  тут
І  творив  криваві  речі
Всюдисущий  Таратут.

Луг  здригався  од  наруги,
Потерпав  від  кривд  і  бід,
Мандрував  щоденно  лугом
Товстопуз-комахоїд.

Полонені  тріпотіли,
Втрапивши  йому  до  рук
І,  терзаючи  щосили,
Бідолах  ковтав  павук.

Лугове  принишкло  царство,
Поховались  всі  й  сидять.
Їх  на  страхи  і  митарства
Приріка  жорстокий  тать.

***
В  ліжечку  дріма  хлопчина,
Ротик  бантиком  зігнув,
Сон  його  у  казку  вкинув,
Чарів  вітром  повійнув.

Сниться  Вовику  малому:
На  лужку  гуляє  він,
Крихітний,  неначе  гномик,
Заблукав  серед  рослин.

В  хащах  дзвоників  й  ромашки,
Борозни  здолавши  рів,
Одинокого  мурашку
Наш  герой  малий  уздрів.

Зиркнув  злякано  мураха,
Загукав:  Чому  ти  тут?
Стережися,  бідолахо,
Поруч  бродить  Таратут.

Попадеш  у  сіть  до  нього,
(Як  спіймався  жук-сусід)
То  зжере  тебе  живого
Товстопуз-комахоїд.

Тож  давай  поквапся  дуже
Тут  лишатись  -  прямо  жах!
Знайдемо  рятунок,  друже,
В  родичів  моїх  -  мурах.

***
Нічка  землю  огорнула,
(Спочиває  всюди  все)
Срібла  краплями  дихнула,
Свіжість  росяну  несе.

Дзеленкоче  синій  дзвоник,
Луговий  скликає  люд:
Носить  Вову  славний  коник,
Воєвода  Вова  тут.

Стрій  муштрує  комашиний,
Войовничий  в  хлопця  вид,
Служить  списом  бадилина:
Стережись,  комахоїд!

Начувайся,  Таратуте,
І  пощади  не  проси
Не  страшні  тенета-пута  -
Ми  їх  знищимо  усі.

І,  як  тільки  день  сувоєм
На  лужок  зелений  ліг,
Наш  звитяжець  у  двобої
Павучиська  переміг!

***
Росами  блука  хлопчина,
Нишпорить  посеред  трав:
Де  ж  те  військо  комашине,
Що  вночі  він  муштрував?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260007
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 16.05.2011
автор: Терен