Я навіки забув. Загубився, замарив, пропав.
Ти, на щастя, не та, з ким вдалося б життя розділити.
Струни серця мого заглушила щасливих октав,
А я хочу тепер без оцього навчитися жити.
Я навіки пішов, щоб почати нове і єдине,
Народитися знов, розцвісти, загорітись, а ти...
Не ставай на шляху, до повернень не клич безупину,
Я навчився стоять, я навчусь бездоганно іти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259736
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2011
автор: Marko