Отак би сісти й написати кон'юнктурне.
Про сутички, про страйки, про пікети.
Про тих, хто все життя сидів по тюрмах.
Про тих, хто заволав до Бога: «Де Ти?»
Отак би сісти й написати.
Вперто
Шукати слів нових, творити образ.
Когось до стінки гнівом фраз приперти!
Лице Христа помітити у ќогось...
Що ж, спробую.
Кого ж це не привабить?
Сиджу і пишу. Пишу і черќаю.
Але виходить все не те, бо, мабуть,
Моя душа не тих рядків чекає...
Тривожно тут, в моєму мікрокосмі.
В душі бринять непевно тихі струни...
Та я не слухаю. Усьоме чи увосьме
Я все-таки напишу кон'юнктурне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259692
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.05.2011
автор: Єгор Юкрамов