Ти вийшла з Содому й Гоморри...
Але ж Ти зуміла
Не кинути погляд прощальний в забуте життя?
Кохання в Тобі не померло...
Ти душу і тіло
Змогла вберегти від засоленого небуття.
Кохання, вмираючи, ґрунт для нового кохання
Готує.
Й живе таємничим життям у живім.
Уміння кохати роль відігра́є не останню
Коли із Старого в Новий переходиш завіт.
В Новому завіті не буде Гоморри й Содому,
А тільки учення любові Ісуса Христа.
Поглянь:
Чи не правда, що Ти повернулась додому?
Поглянь:
Поза ним — чи не правда? — лиш п́ітьма пуста.
Ти вийшла з Содому й Гоморри.
Але Ти зустріла
Мій погляд
І не озирнулась в забуте життя.
Кохання не вмерло.
Я вірю:
Ти душу і тіло
Змогла вберегти від засоленого небуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259250
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2011
автор: Єгор Юкрамов