Ти ж як фільм Кустуріци,
затиснутий у вилицях.
Сидиш один.В метро.Нахмурений
й ніхто не дивиться.
А я цигарками поснідала...
і ми з тобою ніби квити.
Не знаю,кидАти снідати,
а чи палити?
Мовчи,чави руками
гірко-солодкі,зморені грейпфрути...
На серці тісно,тисне камінь.
на пульсі відстань,щоб забути.
Ви коли-небудь
На повні груди вдихали небо?
Чи куштували під хмільні розмови
щастя?
Щоб упіймати моє серце,
яке натерлось поміж ребер
до крові...
Пожертвуй всім і будь готовий.
закидувати снасті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259147
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.05.2011
автор: Леона Вишневська