Ти заварюєш каву з вершками,
Монотонно чекаєш весну,
Розмовляєш зі своїми снами,
І повторюєш :" Я не засну...".
Ти не любиш, коли тобі брешуть,
Не важливо коли і чому,
Обираєш собі довгу стежку,
Що відводить від тебе чуму.
Ти не звичний і зовсім звичайний,
Навіть літом чекаєш весну,
Ти п'єш каву, за рогом у чайній
І повторюєш:" Я не засну...".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257874
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2011
автор: Gerasimova Alyona