Там, у дрімучій глибині віків,
Твоє святе ховається коріння,
Прошите дзвоном ратищ і щитів
Та скріплене князівським повелінням.
Плач Ярославен чути на зорі...
Бо ж від Путивля до Карпат відрогів:
Повсюду сплять твої богатирі -
Держави давньоруської залога.
Над ними бродять шелести дібров,
Вітчизни голос ллється солов'їно,
Їх дух навали нечисті зборов,
І виплекав матусю-Україну.
...Чумацький шлях запалює зірки,
Човнів золотить відчайдушні зграйки.
Ідуть в похід на Кафу козаки,
Дніпрові хвилі колисають чайки.
В ярмі десь стогнуть сестри і брати
І кожен за свободу буде вдячний.
Міцній, козацька сило, і рости,
Тебе ж очолив славний Сагайдачний.
Світ за очі тікає польський пан.
Горить Вкраїна правдою живою,
Твоя то гордість, мудрий наш Богдан
До волі шлях торує булавою.
Та не судилось воленьки, землі,
Сміється в очі доля, як дурепа:
Вітчизну поділили москалі,
В борні зламавши лицаря Мазепу.
Розверзлись небеса в дощі рясні,
То мати-Україна заридала,
Бо ж попелом ставали курені
І Січ, оплот останній, розтоптали.
Століттями ти в думах і серцях
Закутого народу проблукала,
Стояла обеліском на мерцях,
Клубки одчаю зболено ковтала.
Та все ж прийшла та зоряна пора,
Коли ганебно впали царські мури.
Й знамена Сагайдачного Петра
Вели на битву вояків Петлюри.
На луках кров червона, мов роса,
І ллє її якесь мурло грузинське.
То більшовизму клятого коса
Вбиває в українцях українське.
Та ні, не вибить, віра в них живе
Вони усі - то армія повстанська.
Хай міць твоя всі пута розірве
Й розвіє прахом задуми поганські.
Оплотом волі, сили і добра,
Стоїш велично, арміє, однині
Ти по обидві сторони Дніпра
І вірно служиш неньці-Україні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257564
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 04.05.2011
автор: Терен