Я сповідую Сицилію апельсинами й довгими вулицями,
що розплелися,неначе волосся,милями.
Витонченими вилицями
тріснутих навпіл будинків.
Гамірними агоніями фруктового ринку,
білосніжними простирадлами на розлогих балконах,тихим світлом
гасових ламп в оселях.
Ілюзорним,невагомим ритмом,
виноградниками,що проростають на стелях.
Я,ніби бруківка,дихаю твоїми ногами посеред околиць Палермо.
На зенітну плівку,майже гола,знімаю сльози,заливаючи їх у термос,
щоб вони зберігали тепло.
Замовляю в найближчій до серця таверні
пасту Ді мандорле,полощу Марсалою горло.
Пересипаю себе,ніби розбите скло.
Змочую у вулкані язик...такі відчуття,наче його запхнули в розетку.
Я знеструмлена
і мій божевільний крик розбудив сонну,надчутливо збуджену Етну.
В душі добре старе італійське етно.
На столі ідеальні серветки.
Витираю ними вуста від стиглих томатів.
Залиті лимонним соком тигрові креветки,
розкидані днями пазли.Їх треба в єдине зібрати.
Я сповідую Сицилію.За всі гріхи вона буде прощена.
Омита солоними хвилями,зцілена святими любові мощами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257113
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.05.2011
автор: Леона Вишневська