Тільки дощ

тільки  дощ,  тільки  дощ…
і  свічок  тонкорунні  лампади,
і  озерце  тепла
під  батистовим  дотиком  вій,
тінь  прочинених  брам
до  далекого  царського  саду,
де  весь  світ  –  тільки  наш,
ми  одні,  і  мій  дощ  –  тільки  твій.

перебором  тонким,
шелестким  ніч  загадує,  просить
партитур  і  октав
для  єдиної  в  світі  струни.
руки  сплутують  час,
заблукавши  в  твоєму  волоссі.
тільки  дощ,  тільки  дощ  –
це  надовго.  пробач,  –  назавжди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256718
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2011
автор: olya lakhotsky