Втамуй мій голод чорним ціанідом,
Щоб на губах залишилась піна,
Щоб мрії розпорошились болідом,
А душу аби ніжила весна.
На добру пам'ять знов розсипся градом,
де небо розтікалось від дощу,
а я горю солодким листопадом…
Перегорю.
Відтану.
Відімщу.
Впаде на землю блискавок дарунок,
А у мені ще тліє теплий слід…
Переживу голодний поцілунок, -
Отруту.
Суміш ртуті.
Ціанід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256594
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2011
автор: Halyna