Загубилась між вчора та завтра.
На межі – деформація нервів.
Прикидатись, що добре – не варто.
Аби ти це сьогоднішнє ст́ерпів.
Затремтіли в кущах первоцвіти
Від яскравого сонця – нестерпно.
Свою п́иху не варто ростити…
Між розквітлих нарцисів – даремно.
Молоко пригубила вчорашнє,
Що гірчить перемовами днів.
Коньяку би налив мені краще,
Щоб упитись й забути всіх слів,
/що сказати не смів й не хотів… /
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256500
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2011
автор: Троянда Пустелі