Безжальна туга жили рве,
Надуманий роман ні з чого,
І слово паузу лиш обірве
Ненавиджу тебе німого.
Вже чула запах щастя на вітру
І пролітали лебеді над нами
І цвіт буяє знову, я живу
І напуваюсь росами й полями.
А воля слабне від твоїх листів
І принципи десь пропадають,
Та безліч пролетіло днів
І обриси твої примарні тануть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256305
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.04.2011
автор: owl silence