Давно я дихала тобою. Ти не бачив.
Давно чекала я на тебе. Ти незрячий.
Давно я пошепки молилася словами,
але Вона-таки залишилась між нами...
Я пам'ятаю кожен дотик до небес
твоїх холодних, неприкаяних очей.
Коли несла тяжкий свій непокірний хрест,
в мій бік не глянув серед тисячі людей.
Я не корилася нікому, надто дика.
Лише тобі себе вінчала і клялась.
Моя надія хоч остання, та велика,
але та мрія не розквітла, не збулась...
Я не хотіла вирувати між світами.
Хотіла бути лиш з тобою, але ні...
Вона залишилась назавжди поміж нами
на кожен день, на кожну ніч, і навіть в сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255899
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2011
автор: Ліна Біла