Земне кохання

Я  почула  шепіт  твій  і  слова  пусті,
Наче  легкий  вітерець,  сколихнули  тишу,
Я  побачила  в  пітьмі,  наче  в  забутті,
Обриси  твої.  Я  їх  не  полишу...

Наче  легкий  вітерець,  ті  слова  звучали
І  розвіялись  твої  наді  мною  чари,
Я  забула  шепіт  той  і  твій  образ  милий,
Сподіваюсь,  я  його  більше  не  зустріну...

Так  минає  все  земне,  що  в  душі  горить
Полум'ям  палким  й  ясним,  а  потім  болить
Опік  від  вогню  сильного  бажання.
Отаке  воно,  це  земне  кохання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=25577
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.04.2007
автор: Lala