А пам'ятаєш,як ми рвали вишні,
Що червоніли на тонких гілках,
Вилазили на вишні нанайвищі,
Із вишнями втікали по кутках?
Ті ягоди були ще ледь червоні,
Та нам вони були такі смачні,
Як цінний скарб тримали їх долоні,
Які ж з тобою ми були смішні.
А час минав і вишні червоніли,
В них наливався той жаданний сік,
Яким вони не раз обох поїли,
Який у пам'яті назавжди я зберіг.
Зайшов недавно в сад,червоні вишні
Ледь перестиглі,сік немов вино,
Смакую їх,вони ще більш смачніші,
Таких не куштував я вже давно.
Тепер вони п'янкі і соковиті,
В них бродить той приємний дикий хміль,
Яким вуста твої були налиті,
Коли тебе у тім саду зустрів.
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №11104221446
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255502
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2011
автор: Віктор Гала