навіяне…експромт….

світ  сивий-сивий  наче  тінь  лісів
корону  неба  приміряти  важко
на  троні  людства  він  -  не  БОГ  -  посів
а  люд  на  те  як  і  на  час  не  зважив

ти  тільки  не  рахуй  сьогодні  снів
вона  як  зморшки  з  далеку  -  міфічні
майбутній  день  приспати  біль  зумів
майбутні  день  як  і  майбутній  відчай

незнаний...  і  тому  течуть  думки
і  б'ється  ніч  у  світлі  без  розпуки
світ  витриманий  -  як  вино-  з  руки
ти  п'єш  безбожно  і  німіють  руки

і  захмеліла  старість  наче  юнь
і  біль  давно  не  біль  а  тільки  спомин
а  світ  укотре  вивіє  чиюсь
любов  як  попіл...  чистить  жінка  комин

22.04.11,  12:40

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255416
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2011
автор: Софія Кримовська