Обрізали крила, я впав,
Страх хижим ядом роз’їдає душу,
Крізь біль,стиснувши зуби знову встав,
Бо йти вперед я мушу,знаю мушу!!!
Біль неприємно пульсом б’є по скронях,
Життя гілками лупить по очах,
Кров теплим соком розтікає по долонях,
В очах лиш біль, в душі тваринний страх.
Та промінь сонця хмари розігнав,
З’явилась посмішка а значить буду жити,
Не сподівайтесь,не зламався,просто впав,
А значить мушу встати ,мушу жити!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254781
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2011
автор: Сергій Скальд