Ціла вічність дивиться в очі й проймає жагою.
Відчуваю, як під ногами втомилась земля.
Навіть руки, що так боліли учора від болю,
Вже не мучать, бо десь є така, лише тільки МОЯ!
Диво-очі вдивляються в нетрі моєї душі,
Що сьогодні кричала, а завтра уже відболить.
Ти пиши мені прозу, листи, есемески й вірші,
Навіть звуком зостанься на вічність, чи хоч би на мить.
Ціла вічність в блакиті коханих твоїх очей.
Ти цвістимеш навіть тоді, коли н́авколо зимно,
Бо з тобою змарніє недбальство простих людей.
Ти приборкаєш цілий Всесвіт. Я знаю. Ти – СИЛЬНА!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254730
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.04.2011
автор: Троянда Пустелі