« Верба б’є, не я б’ю, за тиждень – Великдень…»
Вже сотні років на Вкраїні лунає…
Лозою вербовою б’ються й по нині,
Від болю такого ніхто не страждає.
Раненько узявши вербову лозину,
Ми йдемо до церкви її освятити.
Вона цілий рік береже Україну,
Це наш оберіг, без якого не жити.
Радіймо весні, тим брунькам, що напухли.
Зустрінемо Паску – почнемо радіти.
На Вербну неділю гілки ще не всохли,
І їх необхідно у церкві святити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254168
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2011
автор: Віталій Назарук