Відстань до сонця

Щоденна  жадібність  переростає  у  злобу..  
щоденний  клопіт  не  вартий  твоїх  зусиль..  
Буденному  світу  набридло  бути  одному  
він  знову  і  знову  підкреслює  стиль..  

Відстань  до  сонця  довготою  лякає  
щастя  в  руках,та  на  жаль,не  в  моїх  
Місяць  сумбурний  в  цю  пору  все  знає  
а  я  уже  втомлений,не  радує  сміх..  

Погано,коли  ноги  не  знають,де  йдуть..  
погано,коли  усмішка  щезне  з  обличчя  
Ти  хочеш  зігрітись  в  холодну  зиму..  
ти  думаєш,що  все  це  бувалі  дрібниці!  

Та  час  не  стоїть,біжить  як  по  праву  
сьогоднішнє  бачення  світу  п"янить  
Вже  завтра  дощі,а  ти  сорбаєш  каву  
задумавшись,забув  камін  погасить..  

1  січня  2011р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254167
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.04.2011
автор: edgardinho19