Забери у коробку сни..
Нехай йдуть з моєї квартири..
І ілюзіям поясни..
Що ми все вже розбили..
Поскладай в голові сміття..
Проведи мрії на потяг..
Охолонули почуття??
Ні..це протяг..
Що ти нині прийшов вимагати??
Я хворію..де мої ліки??
Ми не вмієм перемагати..
Моральні каліки..
Вибач..може я щось розбила..
Хоча ні..не було чого..
Я брехала тобі що любила..
А насправді..його..
Що ж..прощаємся на порозі..
Ця квартира до тебе звикла..
Ми з тобою вже в прозі..
Поезія..зникла..
Так звичайно..обов"язково..
Буду з ним безмежно щаслива..
Спасибі тобі..на півслові..
За крупиночки дива..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253937
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.04.2011
автор: Ірина Гнатюк