Віддаєш людині серце,
Віддаєш свої думки,
Й сам живеш заради неї,
Ця людина як весь світ.
Так й повинно бути, щоб
Будувать життя нам миле,
Бо інакше не зліпити
Ці фігурки воєдино...
Дві людини - це майбутнє,
От і посудіть,
Які вони у світі білім,
Така й наступна буде мить!
Бо ми творці сого буття.
І просто так — НЕМА!..
Усе, що коять ці фігурки,
Потім вливається в життя.
Повинні ми це розуміти!
Повинні думати й любити!
І вірно, вірно цілувати
Щастячко, й його ростити.
Віддавати людині серце,
Віддавати свої думки,
Й самому жити заради неї,
Ця людина як весь світ.
І в радості, і в горі
Молитися до Бога.
Триматись обома руками
За неї, доля за вами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253546
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2011
автор: Jaryk