Я України патріот,
Я полюбляю українське,
І свій український народ,
І Батьківщину - за все більше!
Я їх кохаю аж тремчу,
Їх нінащо не проміняю,
Навіки щастя їм хочу,
Україно, тебе кохаю!
Тобі бажаю я всього
Від всього серця, душі всєї,
І я зненавиджу того,
Хто посягне колись на неї!
Над тим звершиться Божий суд
І прокляне його все небо!
Не робить хай помилку ту,
Щоб протягти ще довгі лєта...
Вставай, Україно моя,
І розправляй поширше плечі,
І хай лунає каяття
Всіх, хто гнобив тебе, до речі,
Їм не минеться їхнє зло,
Творили що вони віками,
Нащадкам їх не повезло,
Бо народились вже з гріхами
Своїх далеких праотців,
Які топтали Україну,
Яким спокутувать гріхи,
Молитись за свої родини...
Ну, то нехай, то їх біда,
Дай Бог, щоб то вони поняли,
Дай Боже, розуму їм, так,
Щоб і вони біди не знали...
28.05.2006р.
© Евгений Кедров, 2010
Свидетельство о публикации: № 6963-177445/20101106
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252541
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.04.2011
автор: Evgenij_Kedrov