Третій день сіє дощ, як із сита мука
І вода, й не вода - сірий плащ ностальгії
Сіре небо висить, в сірих брижах ріка
В сіре сарі сховала сині очі надія
Тихо в безвість летять міріади краплин
В кожній – чиєсь прощання і чиясь розлука...
Болю скритого щем, ноша давніх провин
На непрошену зустріч входять в двері без стуку
Вітер хмари жене, їм нема вороття
Як собака бездомний, бродить сум по калюжах
Третій день сіє дощ – сну і смутку дитя,
І Шопена ноктюрном озивається в душах
Листопад 2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252207
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2011
автор: Юрій Гладун