Твоя совість

Безкрайній  вибух  понад  небо
Вчорашній  всесвіт  огорта
І  лиш  надією  блаженно
Шепочуть  ніжністю  вуста

По  бездоріжжю  тихих  вулиць
Самотня  тулиться  душа
І  лиш  раптовий  крик  назустріч…
На  кригу  дивиться  весна

Де  віднайти  скарби  безцінні?
Стосунків  пристрасні  шматки
Слова,  що  в  обрії  нетлінні,
Та  стерто  начисто  такі  рядки

Вода  тече,  малює  ноти
Кружляє  танець  впертий  біль
І  несвідомі,  крихітні  звороти
Шляхи  вкладають  спекою  ланів

Поодинокі  супутники  узбіччя
Гартують  тіло  люттю  злих  вітрів
А  за  лаштунками  поспішно
Гріхи  вбирають  почесті  царів

Лиха  усмішка  розділяє  сміло
Святе,  пропаще...  та  святе
Терпіння  совісті  горіло
А  серед  нього  –  і  твоє…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252138
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.04.2011
автор: Андрій_Данко