Стоїть костьол на Замковій горі,
Розповіда трояндові казки.
Над Россю сяють ліхтарів вогні,
Немов намиста золоті разки.
Мереживом сріблястим місяць вкрив
Все місто наше – вулиці, алеї.
І у прозорім спокої вітрів
Спить Біла Церква, й небеса над нею.
Витає мрія десь у вишині.
Чия вона? Того ніхто не знає.
Наснися, моя мрієнько, й мені,
Хоч на хвилинку, бо уже світає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251789
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2011
автор: AMADEUSSA