Розбурханий вітер розвіє

Цвинтар  для  мрій,  їх  багато  лежить  під  хрестами.

Цифри  на  дощечках  смерті  -  і  дні,  і  роки.

У  самоту  і  у  братські  могили  лягали,

З  ними  прощалися  мовчки  і  клали  вінки.

Світлим  надіям  відкрита  у  темінь  дорога,

Мрії  померли,  згоріли  і  дим  сизий  ліг.

До  сатани  не  звертались,  а  тільки  до  Бога,

ще  не  почув    молитви  і  бажання  усіх.

Реквієм  в  тиші  луною  звучить  по  довкіллю,

Мріям  розтерзаним  пухом  хай  буде  земля.

Я  незабудками    горбики  рясно  засію

Ще  і  барвінок  вперемішку    –  символ  життя.

 

Сум  і  печалі  розбурханий  вітер  розвіє,

Хмари  свинцеві  народять  прозорі  дощі,

Змиють  намул  і  відродять  нам  вічне,  нетлінне,

Будем  боротись,  у  нас  ще  кипить  у  душі!

25.03.11р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251593
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2011
автор: Олексій Тичко