Спинись доки не пізно,до поки всі є поруч,доки рідні.
І не спіши в життя ти виринати,на все настане час.
Все буде так,як Бог захоче ніщо не зміниш навіть не старайся,лиш повір.
Хто зна чи буде краще: ти по-мрій!
Надійся,вір і сподівайся...хоча за тебе вирішенно все.
Ти зараз плачеш? Плач, пізніше посмієшся...
Потрібно все стерпіти,щоб дійти,щоб досвід був і право слова,щоб тобі вірили і поважали.
Усі ми рівні,ми усі "святі",хоча про Бога згадуєм лише в біді!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251555
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2011
автор: dana93