"Ода" Лінійці

Напишу  я  вірша  злободенного
     Про  адиктів  нашого  часу
Всі  ознаки  писати  даремно
     Бо  ти  й  так  їх  впізнаєш  одразу

Прорісши  корінням  в  стілець
   Примруживши  очі  червоні
Живуть  жертви  примарних  світів  
   У  комп'ютерному  полоні

Їхні  пальці  зрослися  з  мишею
   Спини,  мов  знак  питання;
Щоб  їх  ніхто  не  займав  -
   Ось  єдине  бажання
 
Книги  читати  не  модно
   Бібліотека  -  "відстій"
Лізуть  у  гру  безтурботно
   Знову  вступають  у  бій

Кличе  до  кухні  мама
   Винести  просить  сміття
Нема  на  це  часу,  в  них  драма:
   В  "перса"  забрали  життя

В  "Лінійці"  розрада    єдина
   Вона  їм  за  маму  і  тата
Ніж  перса  свого  прокачати
   Немає  кращого  свята

Як  дерево  тягне  до  неба
   Так  їх  затягнуло  у  гру
Не  підкажете,  як  подолати
   Інтернет-залежність  дурну?

А  на  вулиці  так  кольорово!
   Весна  в  душі  принесла  радість...
Деградуємо  ж  ми  поступово
   Через  лінощі  і  слабкість

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250936
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2011
автор: Clair de lune