Вітер куйовдить коси срібні мої,
Лоскоче лице, проникає між вії,
Шепоче у вуха слова неземні,
Награє мелодію на струнах весни.
Ллється вона із пташиних пісень,
Із сонячних ласкавих променів
Що із голубих небес струменять,
Пірнаючи в синь очей і... дзвенять.
Так хочеться ніжних слів із вуст твоїх,
Таких, щоб заквітла любов в душі моїй
І щоб в серці забриніло кохання,
А пристрасть полилась без ліку, без краю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250894
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2011
автор: Макієвська Наталія Є.