Повинен бути вихід з цієї ситуації,
Ні, будь-ласка, не треба то пусті овації
Хвилин нашого щастя вже не повернути,
Я не можу на собі все тягнути!
Ми кажем один одному чудові слова,
Хоча від цієї лесті болить голова.
Я не забуду твої карі очі,
Але бачити їх я більше не хочу....
Іди,до біса,з мого життя
Туди звідки нема вороття.
Більше тебе я не побачу,
Але серденько крається, бо коханого втрачу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2011
автор: Квіточка)