Прости їй, Господи ,гріхи.
Чи їх вона не відмолила?
За всіх - і добрих, і лихих.
Вже бачить біль її не сила.
Знеболена, несе свій хрест,
Вже скроні білі від розлуки,
А стопричина її мук
У каятті ламає руки.
Прости й його.Він ще дитя,
Що стало не на ту дорогу.
Яке ж бо непросте життя.
Ще непростіший шлях до Бога.
За всіх сьогодні помолюсь.
Хай обмине вас чорна днина.
Хай посмішка торкнеться вуст.
А мати хай обніме сина.
Цей вірш писався не для широкого загалу. Присвячувався жінці,яка потрапила в складну ситуацію зі своїм неповнолітнім сином. Нічого не могла вдіяти. Тільки молилась. По-різному ми потрапляємо в неприємності, а вихід часто шукаємо однаково.
Зараз у них все гаразд)))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250196
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2011
автор: Анна Живаго