Янгол без мети

Мій  сон  такий  привабливий  вночі,  я  йду  по  краю,  падаю,  зникаю.  
Спасибі  Боже,  що  даєш  життя,  але  ти  знаєш,  я  його  вбиваю...  

Потрапив  в  пекло,  у  темницю  страху,  побачив,  що  навколо  пустота.  
Немає  тут  прекрасного  світанку,  який  розбудить.  Що  це  за  життя?  

Життя  -  це  те  що  вічно  я  шукаю,  це  моя  доля  бути  у  пітьмі.  
Як  гляну  вгору,  сонце  засіяє.  Осліплений  поет  сидить  в  мені...  

На  волю  хочу!  Серце  й  тіло  рветься,  "Це  не  можливо"  крикнуть  чужаки.  
Чому?  Я  лиш  бажаю  полетіти.  До  піднебесся,  це  відчуєш  ти...  

Ти  янгол,  ніжна,  тепла  і  прекрасна,  почуєш  молитви  які  шептав.  
Захочеш  дати  шанс  мені  любити.  Здаєтья,  що  я  знову  покохав...  

Ти  проти  правил,  підеш  проти  руху.  За  руку  візьмеш  в  небо  полетиш.  
Тепер  ми  разом,  я  почувши  вітер.  Отримав  крила,  янгол  без  мети...  


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250158
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2011
автор: Alexander Marchuk