Самотній геній… Згублені перлини,
Розсипані в калюжах й болотах…
Тернистий шлях в достойної людини,
Нелегка ноша у її руках…
Забутий геній… Не почута правда…
Осміяні високі почуття…
Душа своїй дорозі вже не рада,
Загублене у сумнівах життя…
Розкидані в сльозах по всьому світі,
Витають чайками над морем зла,
Його думки – осиротілі діти,
Без затишку, надії і тепла.
Самотній геній, де ти? – відгукнися!
Подай же руку, у любов повір!
І ніччю безутішною приснися,
І забери з собою в царство зір!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249873
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2011
автор: Лілія Ніколаєнко