….

Я  дякую  тобі,  за  все,  що  було,
За  те,  що  я  щасливо  була,
Ти  знай,  що  я  цього  ніколи  не  забуду,
Поки  на  небі  ще  є  моя  зоря.

Я  буду  памятати  наші  ночі,
І  соловїв,  що  чули  у  гаю,
Я  буду  памятати  твої  очі,
Які  шептали  тихо  так  "люблю"

Я  буду  памятати  твої  руки,
І  їх  тепло,  що  зігрівало  серце,
Я  буду  памятати  тії  муки,
Що  я  тепер  терплю  через  усе  це.

Я  не  забуду  посмішку  ласкаву,  
І  тихий  шепіт  ніжний  уночі,
Я  не  забуду  твою  колискову,
І  казку,  що  читав  ти  в  тишині.

Повір  мені,  я  памятатиму  усе
Й  нехай  сто  літ  минає  рік  за  роком,
Я  памятатиму  той  погляд  ненароком,
Що  кинув  ти  услід  мені  й  шосе.

Я  памятатиму,  нехай  минають  дні  за  днями,
І  соловїв  не  чути  вже  в  гаю,
Я  памятатиму,  як  посмішку  у  мами,
Я  памятатиму,  що  я  тебе  люблю...

Нехай  щасливий  ти  будеш  і  не  зі  мною,
Нехай  шептатимеш  "люблю"  комусь  чужому,
Ти  знай,  що  я  тебе  знайду,
І  тихо-ніжно  скажу,  що  люблю.

Я  знаю,  ти  не  віриш  більш  мені,
Я  знаю,  що  не  будеш  ти  моїм,  
Та  я  не  знаю  чого  болить  мене  душа,
І  серця  не  лікує  тишина...

Тому  "прощай"  тобі  кажу  ледь  чутно
І  тихо  йду  кудись  за  небокрай.
Ти  знай,  що  я    завжди  буду  з  тобою,
Нехай  у  тебе  з  іншою  є  рай.....  Прощай....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249613
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2011
автор: кукуся