В бетоні замурована душа:
А, щоб її не ґвалтували
Усякі холуї й «педали»
І викидали на сміття.
То ж не пройти стіну нікому.
Міцнішого немає дому,
Хоч холодно і одиноко в ньому,
до забуття...
Лиш сигаретний дим і кава…
Якісь розмови…
Чужа забава…
Грозою збуджене безсоння,
І секс крізь панцер…
Та мовчання…
З-за стін збудованого схрону
Ні окрику тобі,
ні стону:
Не пробивається й сльоза
Крізь мур з бетону!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249555
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.03.2011
автор: schasnyi