Повір мені..
Залежна від тебе...
Тоді чому я повинна мовчати..
Я ж нічого не втрачаю..
Ні,я ще не зовсім божевільна...
Але ти весь у мені..
Моя душа відлітає в невідомість поряд із твоєю силою...
Дозволь розповісти правду..
Нічого,але "насолода ,щастя і бажання"..
Нічого,але час для думок на самоті...
Нічого,але океани кохання й майбутнього...
Нічого,крім тебе і твоєї ,можливо ,нової дівчини.
Так,я як ніхто знаю що це все божевілля...
(Продовжити)
Але без твого погляду не витримую...
І я буду із тобою так ,як ти із своєю солодкою дівчиною
Розумієш-тиша..
Кожний повинен відчути це на собі..
Так,інколи це досить весело,
Ловити твої погляди.Відчувати твої думки...
Знати чого ти хочеш і мовчати..
Правда,я не твого типу.
Ізнову нічого, але твої погляди..
Нічого,крім вигаданих історій життя..
Нічого,крім дружніх стосунків...
Нічого крім тебе і ,можливо, твоєї нової дівчини.
Спогади зовсім не зникають..
Вони роблять мене яскравішою..
Залиш мені своє "Привіт!"..
Я ніколи не вийматиму тебе із своїх думок..
Ти знаєш як ти руйнуєш мій мозок..
Ти не хочеш цього,але таке правило життя...
Я відчуваю твоє "привіт".
Навколо нічого,але твої дороги..
Нічого ,але твоя дівчина..
Нічого,але це так банально...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2011
автор: Just Are