Чорне небо впало на асфальт.
Чорний светрик зігріває тіло.
Чорний вогник не освітить даль,
Як би нам цього не захотілось.
Чорний лак виблискує в кімнаті.
Чорні очі, темні, ніби смерть.
Все у чорний слід пофарбувати,
Щоб стало схожим на шалену круговерть.
Усе змішалося в одне єдине.
Кольлрів, крім чорного, немає.
Пісня, ніби траур лине,
А домівка, ніби-то труна.
Усе набридло, стало непроглядно темним.
Сни яскраві не являються мені.
Все ж сподіватися на краще не даремно.
Бо серед темряви завжди живуть вогні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249046
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2011
автор: Не Зірка